зміст
Вир сучасного світу відбивається на нашій поведінці та стані: ми поспішаємо, метушимося, втомлюємося, дратуємося. І мало хто пов'язує ці симптоми з порушеннями в роботі ендокринної системи. А захворювання щитовидної залози посідають друге місце в ряду патологій, приріст яких за даними ВООЗ становить 5% на рік. Всупереч уявленням, захворювання виникає не тільки через нестачу йоду в організмі, тому самолікування йодовмісними препаратами не тільки неефективно, але й шкідливо. Правильний діагноз може поставити тільки ендокринолог на підставі огляду, аналізу симптомів і результатів лабораторних досліджень.
Діагностика захворювань щитовидної залози
Небезпека захворювань щитовидної залози полягає в тому, щоб приписувати симптоми повсякденному житті та ігнорувати їх до появи структурних, видимих оком порушень. Іноді люди дізнаються про захворювання випадково, здаючи кров на гормони.
При підозрі на захворювання щитовидної залози призначають аналіз крові на вміст ТТГ (тиреотропного гормону), Т3 (трийодтироніну) і Т4 (тироксину). Крім обстежень, досліджують зовнішній вигляд (стан нігтів, волосся, шкіри на ліктях), опитують і спостерігають за поведінкою пацієнта.
Можливі питання ендокринолога
загальне:
- чи стало тобі краще останнім часом;
- чи були зміни артеріального тиску;
- чи помітили ви посилення потовиділення;
- чим Ви хворіли найближчим часом і чим лікувалися;
- чи були зміни смакових відчуттів;
- розкажіть про свій загальний емоційний стан: як ви реагуєте на невдачі, успіх тощо;
- чи болить голова, як часто;
- чи реагуєте ви на зміни погоди;
для чоловіків:
- останнім часом було зниження потенції?
жінки:
- як змінився менструальний цикл: рясність виділень, хворобливість, періодичність.
При несприятливих результатах аналізів, виявленні комплексу характерних симптомів, наявності ущільнень, збільшення розмірів залози призначається апаратна діагностика: УЗД або рентген. У спірних випадках проводиться біопсія тканин. Розрізняють два типи порушень щитовидної залози: функціональні та структурні. Лікування підбирається в залежності від діагнозу, дозування препаратів підбирається на основі досліджень гормонального фону.
Функціональні розлади щитовидної залози
До функціональних розладів щитовидної залози відносять гіпотиреоз (недостатнє вироблення гормонів) і тиреотоксикоз (надмірне вироблення гормонів).
Гіпотиреоз: симптоми, лікування
Симптоми гіпотиреозу часто маскуються під інші стани: депресію, порушення менструального циклу, млявість. Це ускладнює своєчасне звернення до потрібного фахівця і постановку правильного діагнозу. Серед характерних ознак гіпотиреозу можна виділити:
- випадання, ламкість і тьмяність волосся,
- сухість шкіри обличчя і окремих ділянок шкіри,
- зниження працездатності, слабкість, швидка стомлюваність (яку часто приймають за звичайну лінь),
- погіршення пам'яті, уваги,
- холодні, холодні кінцівки.
При діагностуванні гіпотиреозу призначається замісна гормональна терапія, покликана заповнити недолік вироблення власних тиреоїдних гормонів. Такі препарати приймають довічно з поступовим збільшенням дозування.
Тиреотоксикоз: симптоми, лікування
Стійке підвищення тиреоїдних гормонів у крові називається тиреотоксикозом. Це призводить до наступних симптомів:
- підвищена дратівливість,
- порушення сну,
- постійна пітливість,
- втрата ваги,
- невелике підвищення температури (яке ви можете навіть не помітити),
- серцеві аритмії.
При тиреотоксикозі призначають препарати, що блокують вироблення гормонів-тиреостатики. Для досягнення необхідного гормонального балансу курси тиреостатиків чергують із замісною гормональною терапією.
Структурні порушення щитовидної залози
До структурних порушень щитовидної залози відносять аденоми, кісти, вузлові утворення. Симптоми: візуальне збільшення розмірів, ущільнення при пальпації, утворення зоба. На ранніх стадіях призначають медикаментозне лікування, у складних випадках – хірургічне втручання з подальшою ЗГТ.