«Синдром білого халата»: чи варто беззастережно довіряти лікарям?

Похід до лікаря змушує вас трохи нервувати. Переступаючи поріг кабінету, ми губимося, забуваємо половину того, що планували сказати. У підсумку ми повертаємося додому з сумнівним діагнозом або в повній розгубленості. Але задавати питання та сперечатися з фахівцем нам не спадає на думку. Вся справа в синдромі білого халата.

Настав день запланованого візиту до лікаря. Ви заходите в кабінет, і лікар запитує, на що ви скаржитесь. Ви плутано перераховуєте всі симптоми, які можете пригадати. Спеціаліст оглядає вас, можливо, задає пару питань, потім називає діагноз або призначає подальше обстеження. Виходячи з офісу, ви дивуєтеся: «Він взагалі правий?» Але ви заспокоюєте себе: «Він все-таки лікар!»

неправильно! Лікарі теж не ідеальні. Ви маєте повне право висловити невдоволення, якщо лікар поспішає або не сприймає ваші скарги серйозно. Чому ж ми зазвичай не ставимо під сумнів висновки лікарів і не заперечуємо, навіть якщо вони ставляться до нас з явною неповагою?

«Уся справа в так званому «синдромі білого халата». Людину в такому одязі ми схильні відразу сприймати серйозно, він здається нам обізнаним і компетентним. Ми підсвідомо стаємо слухняними цьому», — каже медсестра Сара Голдберг, автор книги «Посібник для пацієнта: як орієнтуватися у світі сучасної медицини».

У 1961 році професор Єльського університету Стенлі Мілграм провів експеримент. Піддослідні працювали в парах. Виявилося, що якщо один з них був одягнений у білий халат, то другий починав йому підкорятися і ставитися до нього як до начальника.

«Мілграм наочно продемонстрував, скільки влади ми готові дати людині в білому халаті і як ми взагалі інстинктивно реагуємо на прояви влади. Він показав, що це універсальна тенденція», – пише у своїй книзі Сара Голдберг.

Голдберг, яка багато років пропрацювала медсестрою, неодноразово бачила, як проявляється «синдром білого халата». «Цією владою інколи зловживають і завдають шкоди пацієнтам. Лікарі теж просто люди, і не варто зводити їх на п’єдестал», – каже вона. Ось кілька порад від Сари Голдберг, які допоможуть вам протистояти наслідкам цього синдрому.

Зберіть постійну бригаду лікарів

Якщо ви постійно відвідуєте одних і тих самих лікарів (наприклад, терапевта, гінеколога, оптометриста та стоматолога), яким довіряєте і з якими почуваєтеся комфортно, вам буде легше бути чесним із ними щодо ваших проблем. Ці фахівці вже знатимуть вашу індивідуальну «норму», і це значно допоможе їм у постановці правильного діагнозу.

Не покладайтеся тільки на лікарів

Часто ми забуваємо, що в галузі охорони здоров'я працюють не тільки лікарі, а й інші спеціалісти: провізори та провізори, медсестри та медсестри, фізіотерапевти та багато інших. «Ми настільки зосереджені на допомозі лікарям, що забуваємо про інших професіоналів, які в деяких випадках можуть допомогти нам швидше й ефективніше», — каже Голдберг.

Підготуйтеся до візиту лікаря

Голдберг радить підготувати «вступну заяву» заздалегідь. Складіть список усього, що ви хотіли розповісти лікарю. Про які симптоми ви хотіли б поговорити? Наскільки вони інтенсивні? Чи погіршується в певний час дня або після вживання певної їжі? Записуйте абсолютно все.

Вона також рекомендує підготувати список питань. «Якщо ви не ставите питань, лікар, швидше за все, щось упустить», — каже Голдберг. Не знаєте з чого почати? Просто попросіть свого лікаря детально пояснити всі рекомендації. «Якщо вам поставили діагноз або сказали, що ваш біль нормальний, або запропонували почекати і подивитися, як зміниться ваш стан, не погоджуйтеся на це. Якщо ви щось не розумієте, просіть пояснення», – каже вона.

Попросіть кохану людину супроводжувати вас

Часто, заходячи в кабінет лікаря, ми нервуємо, тому що можемо не встигнути все розповісти за такий короткий час. В результаті ми дійсно забуваємо повідомити деякі важливі деталі.

Якщо ви боїтеся, що не зможете все як слід пояснити, навіть склавши план на папері, Голдберг радить попросити когось із близьких супроводжувати вас. Дослідження показують, що проста присутність друга чи родича може допомогти вам заспокоїтися. Крім того, близька людина може нагадати вам деякі важливі деталі, якщо ви забудете повідомити про них лікаря.


Джерело: health.com

залишити коментар