зміст
- Що таке орторексія?
- 1. Чи почуваєтеся ви особливо стурбованими думками про їжу?
- 2. Чи є у вас суворі правила, коли справа доходить до їжі?
- 3. Чи впливають ваші харчові звички на ваш настрій?
- 4. Чи вважають вас рідні фанатиком здорового способу життя та «харчовим екстремалом»?
- 5. Чи класифікуєте ви продукти на корисні та шкідливі?
- 6. Чи підказує їжа, куди йти і з ким спілкуватися?
Завантажте Instagram, ви відразу їх побачите: саме вони фіксують для історії кожен фрагмент, який посилають собі в рот. Смакують, насолоджуються, пишаються своїми тарілками, в яких самотньо лежать зелень з горіхами. Вам це здається смішним і нешкідливим. Але в будь-якому випадку – надмірна. Зрештою, грань між здоровим уявленням про здорове харчування та нав’язливим розладом харчової поведінки (або, по-науковому, орторексією) дуже тонка.
Психологи вже б'ють на сполох: демонстрація суперправильного харчування модними блогерами – кумирами сучасних дівчаток-підлітків – може призвести до анорексії та булімії у їхніх читачів і підписників. Нездорове захоплення очисними дієтами загрожує позбавленням не тільки поживних, але й інших корисних для здоров’я і життя речовин – вітамінів, мінералів тощо.
Що таке орторексія?
Що в сучасному багатому і ситому світі змушує людей добровільно – і банально – недоїдати? Нервова орторексія - це розлад харчової поведінки, що характеризується нав'язливим бажанням здорового та здорового харчування. Як термін орторексія вперше була позначена в 70-х роках минулого століття, але масштабів епідемія досягла лише в останні роки. Дійсно, сьогодні ідея здорового способу життя і правильного харчування настільки популярна, що «перегини» трапляються все частіше. Правда, відразу зазначимо: орторексія не є офіційним діагнозом, оскільки не входить до міжнародних класифікаторів хвороб.
Корекцією маніакального бажання правильного харчування займаються клінічні психологи. Саме вони розробили шість запитань, відповівши на які чесно і прямо, можна зрозуміти – чи не здорове харчування стало вашим нездоровим хобі?
1. Чи почуваєтеся ви особливо стурбованими думками про їжу?
Якщо планувати харчування, складати меню, скрупульозно обдумувати початок і припинення дієт стало нав’язливою ідеєю, якщо ви буквально «зациклені» на правильному харчуванні і підрахунку калорій, це може бути першим тривожним дзвіночком.
2. Чи є у вас суворі правила, коли справа доходить до їжі?
Звичайно, елементарні правила здорового харчування ніхто не відміняв. І дотримуватися їх корисно. Але якщо вони занадто суворі, якщо будь-яке відхилення різко засуджується вами («крок вправо, крок вліво – розстріл»), якщо ви часто використовуєте в розмові такі вирази, як «я ніколи не їм…», їжа перетворюється на проблема.
3. Чи впливають ваші харчові звички на ваш настрій?
Одна справа сидіти на дієті і пишатися собою, бути щасливим, задоволеним і оптимістичним. Але якщо та сама дієта вганяє вас у стрес, викликає тривогу, почуття провини, то пора щось змінити у своєму ставленні до здорових звичок.
4. Чи вважають вас рідні фанатиком здорового способу життя та «харчовим екстремалом»?
Іноді зсередини важко помітити щось недобре в загальній ідеальній картині світу. Але найближче оточення більш пильне і дивиться на вас під іншим кутом. Це означає, що він може виявити проблему в поведінці раніше. Тож якщо ви часто чуєте зауваження та докори від рідних та друзів, не зліться, а подумайте – а може, вони праві?
5. Чи класифікуєте ви продукти на корисні та шкідливі?
Вважаючи деякі (якщо не багато) продукти «поганими», ви можете заплутатися. Адже якщо після довгих умовлянь ви все-таки вирішите спробувати невеликий шматочок «поганого», «шкідливого», але дуже смачного маминого торта, це заганяє вас в депресію на багато днів. Тобі це потрібно?
6. Чи підказує їжа, куди йти і з ким спілкуватися?
Ви відмовляєтеся від запрошення в гості, тому що вас там чекає бенкет? Або сваритися з друзями, які намагаються затягнути вас в кафе посидіти побалакати, але вам не потрібні ці зайві калорії (і зайвий дискомфорт від того, що ви сидите і дивитеся, як інші їдять)? Як наслідок, різні харчові звички змушують відмовлятися від друзів, спілкування, будь-яких радощів у житті.
Першим кроком до позбавлення від орторексії є усвідомлення того, що бажання правильного харчування переходить у стадію одержимості. Після цього можна починати процес «відновлення». Це можна зробити за допомогою самоконтролю – відстороніться від думок про користь їжі, не відмовляйтеся від зустрічей з друзями в громадських місцях (кафе, ресторанах) або у них, менше звертайте увагу на етикетки продуктів, прислухайтеся до організму, його смакових бажань, а не тільки до догм правильного харчування. А якщо ви не можете впоратися самостійно, зверніться до дієтолога і психолога: перший складе здорову відновлювальну дієту, а другий допоможе вам розумно ставитися до їжі і знайти сенс життя не тільки в тому, що ви їсте.