Олена Перова прочитала для нас книгу Соні Любомирської «Психологія щастя».
«Одразу після виходу книги читачів обурило те, що Любомирський і його колеги отримали грант у мільйон доларів на дослідження феномену щастя, а в результаті не відкрили нічого революційного. Це обурення нагадувало масову реакцію на картину Малевича «Чорний квадрат»: «Що тут поганого? Це може намалювати кожен!
Тож що робила Соня Любомирська та її колеги? Протягом кількох років вони вивчали різні стратегії, які допомагають людям стати щасливішими (наприклад, виховувати вдячність, робити добрі справи, зміцнювати дружбу), і перевіряли, чи підтверджується їх ефективність науковими даними. Результатом стала науково обґрунтована теорія щастя, яку сама Любомирські називає «теорією сорока відсотків».
Рівень щастя (або суб'єктивне відчуття власного благополуччя) є стійкою характеристикою, значною мірою генетично зумовленою. У кожного з нас є знайомі, про яких можна сказати, що життя до них прихильне. Проте вони зовсім не здаються щасливими: навпаки, часто кажуть, що начебто все мають, а щастя немає.
А всі ми знаємо людей іншого типу – оптимістичних і задоволених життям, незважаючи ні на які труднощі. Ми схильні сподіватися, що в житті станеться щось чудове, все зміниться і прийде абсолютне щастя. Проте дослідження Соні Любомирські показали, що значні події, не тільки позитивні (великий виграш), а й негативні (втрата зору, смерть близької людини), змінюють наш рівень щастя лише на деякий час. Ті сорок відсотків, про які пише Любомирський, — це та частина відчуття щастя індивіда, яка не зумовлена спадковістю і не пов’язана з обставинами; та частина щастя, на яку ми можемо вплинути. Це залежить від виховання, подій нашого життя і вчинків, які ми самі робимо.
Соня Любомирські, один із провідних позитивних психологів світу, професор психології Каліфорнійського університету в Ріверсайді (США). Вона є автором кількох книг, останньою з яких є «Міфи про щастя» (Penguin Press, 2013).
Психологія щастя. Новий підхід»Переклад з англійської Анни Статівки. Петро, 352 с.
На жаль, російськомовному читачеві не пощастило: переклад книги залишає бажати кращого, а на сторінці 40, де пропонується самостійно оцінити рівень свого добробуту, третя шкала виявилася спотвореною ( 7 балів має відповідати найвищому рівню щастя, а не навпаки, як написано в російському виданні – будьте уважні при підрахунку!).
Тим не менш, книгу варто прочитати, щоб зрозуміти, що щастя — це не мета, якої можна досягти раз і назавжди. Щастя - це наше ставлення до життя, результат нашої роботи над собою. Сорок відсотків, з урахуванням нашого впливу, це дуже багато. Ви, звичайно, можете вважати книгу тривіальною, а можете скористатися відкриттями Любомирського і покращити своє відчуття життя. Це вибір, який кожен робить сам.