7 вірних способів від відомого психолога Лариси Суркової.
– Як, ти ще дитину в пелюшки одягаєш?! Я привчив тебе до горщика, коли мені було 9 місяців! – обурилася мама.
Вже давно тема підгузників є болючою в нашій родині. Її також зігрівала велика армія родичів.
«Треба вже на горщик ходити», — повторювали вони, коли синові виповнився рік.
– Моя дитина нікому нічого не винна, – якось гавкнула я, втомившись виправдовуватися, і тема горщика зникла.
Зараз моєму синові 2,3 роки, і так, закидайте мене помідорами, він ще носить підгузки.
При цьому я почала садити дитину на горщик в 7 місяців. Все йшло добре, поки син не навчився ходити. Посадити на горщик вже не вийшло – почалися крики, сльози, істерика. Цей період затягнувся надовго. Тепер син не боїться горщика. Однак для нього він більше іграшка, яку він водить по квартирі, іноді – капелюх або кошик для зберігання «Лего».
Дитина як і раніше вважає за краще робити свої справи в підгузку, навіть якщо всього пару хвилин тому на прохання мами він довго і терпляче сидів на горщику.
На форумах тема горщика серед мам як ярмарок марнославства. Кожен другий поспішає похвалитися: «А мій на горщик ходить з 6 місяців!» Тобто дитина навіть не стоїть на ногах, а до горщика якось добирається. Певно, ще й газету бере почитати – такий маленький геній.
Загалом, чим частіше читаєш форуми, тим більше вганяєш себе в комплекс «погана мама». Врятував мене від самобичування відомий дитячий та сімейний психолог Лариса Суркова.
Горщик – така спірна тема. Кажеш, що через рік треба вчити – дурень, якщо до року, то теж дурень. Я завжди за інтереси дитини. Нещодавно моїй молодшій донечці виповнився рік, а ми тоді поставили горщик. Давайте грати, показувати приклади і чекати. Дитина повинна дорослішати. Ви не спорожняєтеся уві сні, чи не так? Тому що вони дозріли. А малюка ще немає.
1. Він сам може сісти і встати з горщика.
2. Він сідає на нього, не опираючись.
3. Він усамітнюється під час процесу – за штору, за ліжко тощо.
4. Він може залишатися сухим принаймні 40-60 хвилин.
5. Він може використовувати слова або дії, щоб вказати на необхідність піти в горщик.
6. Він не любить бути мокрим.
Не переживайте, якщо дитина до трьох років постійно носить підгузки. Відкрию секрет. Дитина колись піде на горщик. Ви можете почекати і вбити себе, а можете просто спостерігати. Всі діти різні і всі дорослішають в свій час. Так, в наш час багато дозрівають пізніше, але це не біда.
Лише 5 відсотків дітей насправді мають проблеми з горщиком. Якщо дитина старше трьох років не освоїла навички туалету, можливо:
– ви занадто рано або травматично, через крики почали привчати його до горщика;
– пережив горщиковий стрес. Хтось налякав: «не сядеш, покараю» тощо;
– була огида від вигляду їхніх екскрементів;
– лякалися, коли брали аналізи, наприклад, на яєчниковий листок;
– ви надаєте надто великого значення питанням горщика, бурхливо реагуєте, лаєте, умовляєте, а дитина розуміє, що це хороший спосіб маніпулювати вами;
– досить крайній варіант – у дитини є ознаки затримки фізичного та розумового розвитку.
1. Визначте точну причину. Якщо це ви, то вам потрібно знецінити реакцію. Припиніть шуміти і лаятися. Зробіть байдуже обличчя або висловіть свої емоції пошепки.
2. Поговори з ним! Розберіться з причинами, поясніть, чим саме вам не подобається його відмова від горщика. Запитайте «чи було б добре», якщо б мама пописала собі в штани? Дізнайтеся, чи любить він бути брудним і мокрим.
3. Якщо дитина просить підгузок, покажіть, скільки їх залишилося в пачці: «Дивіться, там всього 5 штук, а більше немає. Зараз підемо на горщик. Скажіть це дуже спокійно, без лайки і крику.
4. Читайте «горщикові» казки. Їх можна безкоштовно завантажити в Інтернеті.
5. Заведіть «щоденник горщика» та намалюйте свою історію про горщик. Малюк сів на нього, тому можна видати наклейку. Не сіли? Це означає, що горщику самотньо і сумно без дитини.
6. Якщо є підозра на відставання дитини в розвитку, зверніться до психолога або невролога.
7. Якщо ви знаєте, що з дитиною траплялися травматичні для психіки історії, теж краще сходити до психолога. Такої можливості немає? Потім пошукайте в Інтернеті терапевтичні казки на вашу тему, наприклад, «Казка про страх перед горщиком».