зміст
Так, бабусі люблять балувати своїх дітей…
Життєві ситуації:
Відвідавши бабусю, він став «психатом».
Коли син їде до бабусі й дідуся, то приходить весь начеханий, психічний, може вилаятися, огризтися: він, бачте, передається енергетиці місцевої бабусі. Терпив брат, терпів, «розібрався» і «поговорив» — нічого не допомагає. І я разом з дружиною вирішив на рік виключити візити до бабусі (скільки синові було років не пам’ятаю, 4 чи щось). Бабуся сердилася і всім скаржилася, що «хлопчик до нас рветься, а тато не пускає» (хоча ніхто не поспішав), але братові дитина дорожча за громадську думку.
І взагалі, братові все одно доводиться дуже чітко, а часом і жорстко, позначати межі, за які бабусі не можна виходити.
Сину 2 і майже 3 місяці. Так буває, що бабуся коли приїжджає, то займається з сином, тобто весь час, не відходячи (а в звичайні дні у мами багато справ і вона не може з ним посидіти і пограти). У цей час на ФІГ мама не потрібна, ми стаємо глухі до маминих прохань і жінка стає на передову, авторитет мами йде. Як змінити ситуацію? Як реагувати? Бабуся намагається все робити правильно, як потрібно мамі, А син думає інакше! Допоможіть!
Рішення
Хто в домі головний?
Голова будинку — тато, під час його відряджень — я. Бабусь і дідусів — потрібно поважати, навіть якщо вони дуже неприємні вам, дорогі діти, за щось особисто. Тому що бабусі і дідусі – це наші мами і тата, і колись ви станете татами, а ми – бабусями і дідусями. І ще невідомо, що про нас подумають і як підуть оцінювати нашу поведінку, тому бабусь і дідусів ми поважаємо і не виховуємо (хоча можна попросити не давати два кілограми цукерок відразу).
мирне співіснування
Про бабусь — бабусі — вони потрібні, зі своєю балуваністю. Пояснити дитині, що з бабусею вона може спілкуватися за одними правилами, а з батьками – за іншими – просто (хоча іноді й так важко). Бабусю не потрібно ламати і переробляти — це цілісна доросла особистість, і вона, як і батьки, хоче, щоб дитині було добре, по-своєму, по-бабусиному. Тож варто пояснити дитині, з точки зору довгострокової перспективи, що ставлення до неї у дорослому житті буде «все»….
З власного досвіду, в цьому віці ще мало впевненості, що я «хороша» мама, і завжди здавалося, що дитина більше любить бабусю, а менше мене… І дитина починає маніпулювати цим страхом батьків. .