«Уявіть собі йорка, який опинився на вулиці і змушений сам шукати їжу та воду», – каже українська зоозахисниця Мар’яна Ступак. «В той же час він бореться за життя серед руїн села, яке залишили жителі в прифронтовій зоні. Скільки він протримається? Доля великих собак у таких умовах не менш трагічна – вони також безпорадно чекають повернення господарів, а потім гинуть від голоду чи поранень. Ті, хто витриваліші, збиваються в зграї і починають полювати. Комусь щастить більше, їх забирають у вцілілі притулки. Але ситуація там плачевна. Розраховані на 200-300 особин, вони іноді змушені утримувати до тисячі вихованців. Звісно, допомоги від держави чекати не доводиться. У нас люди з постраждалих районів ледве зводять кінці з кінцями, а що вже казати про тварин.
Київська зоозахисниця Мар’яна Ступак допомагає братам нашим меншим зі Сходу України. Вона збирає гроші на їжу, організовує її транспортування до зоозахисних організацій та зберегла притулки та міні-притулки на 30-40 особин, які, як правило, утримують люди похилого віку, які не могли самостійно піти та забрати своїх підопічних із будинку. зона конфлікту. Через небайдужих людей Мар’яна знаходить перетриманих або навіть господарів покинутих котів і собак.
Дівчині довелося самостійно вивозити тварин із прифронтової зони та перевозити їх до Польщі, до своїх колег-зоозахисників. Так народилося більше десятка котів.
Все почалося з того, що одного разу під час поїздки до друзів у Краків Мар’яна розповіла польській зоозахисниці Йоанні Видрих з організації Czarna Owca Pana Kota («Чорна вівця Пана Кота») про жахливу ситуацію, яка склалася з тварин у зонах конфлікту в Україні.
«Джоанна дуже чуйна, добра людина, — каже Мар’яна. Вона влаштувала мені інтерв’ю для краківської газети. Стаття викликала чималий інтерес у читачів. Люди почали писати мені і пропонувати допомогу. Так народилася ідея ініціативи допомоги тваринам, постраждалим від війни, яка почала діяти в листопаді минулого року. Чудова активістка зоозахисного руху Дорота Дановська запропонувала провести збір кормів у найбільшому та найстарішому веганському ресторані Польщі Vega. Реакція була неймовірною – близько 600 кг корму на місяць! Ми створили польськомовний (російською мова його назва звучить як «Допомога тваринам, жертвам війни»), для якого розробили логотип і заставку. Через неї користувачі обмінюються там інформацією, допомагають постраждалим грошима та продуктами.
Сьогодні порятунком тварин постійно займаються близько 2-4 людей. Організація Йоани допомагає писати та відправляти офіційні листи на кордон. Звісно, нічого б не вийшло без постійної благодійної допомоги небайдужих людей.
– Як саме можна передати продукти, враховуючи ситуацію в країні?
«Це було нелегко, – каже Мар’яна. «Спочатку ми намагалися передати продукти в саму зону бойових дій. Мені довелося особисто домовлятися з водіями автобусів з волонтерських ініціатив щодо гуманітарної допомоги. Якщо ви допомагаєте людям, то можете особисто поїхати на схід з таким конвоєм. Але організовувати таку допомогу тваринам ніхто не буде.
Наразі харчі відправляються поштою у прифронтові міста, а зібрані кошти – у населені пункти, де триває війна або непідконтрольні Україні.
– Скільки притулків і як часто вам вдається допомогти?
– Регулярності, на жаль, немає, адже все залежить від доходу. Охоплення не дуже велике: гроші відправляємо в 5-6 міні-притулків, ще в 7-8 місць відправляємо їжу.
– Яка допомога сьогодні потрібна в першу чергу?
– На території України потрібні волонтери, які готові стежити за ситуацією, писати пости в групі, телефонувати в притулки. Для перевезення продуктів харчування потрібні водії. Нам дуже потрібні активісти, які б взяли на себе відповідальність на тривалий час запустити аналог польської групи російською та англійською. Щоб обговорити деталі, ви можете зв'язатися зі мною напряму електронною поштою
І В ЦЕЙ ЧАС
Терористи-смертники Донбасу
Дуже активно та результативно тварин із зони конфлікту рятували волонтери з «проекту», який ініціювала ОЗЖ організація «ЗА ЖИТТЯ» 379 тонн корму! Але, на жаль, з 653 вересня проект було вирішено перевести на цільову роботу через майже повну відсутність фінансування. Суть проекту на сьогоднішній день полягає в публікації постів від нужденних, читаючи які люди можуть пожертвувати гроші тому чи іншому притулку. Ось що сьогодні написано на стіні групи:
«За рік проекту ми зробили все, що могли. Зараз в Україні ще багато тварин, які потребують вашої допомоги, і ми просимо: слідкуйте за публікаціями в нашій групі та підтримуйте їх у міру своїх можливостей! Ми дуже вдячні всім за допомогу і багатьом за співпрацю, навіть якщо це невеликий внесок, нам вдалося врятувати багато життів, і нехай скоріше закінчиться війна».