зміст
Багатьох із нас поглинає повсякденність і рутина — приготування їжі, батьківські збори, похід в поліклініку, робота… Як зрозуміти, яка справа термінова, а яка ні? Наскільки важливі делегування повноважень і запити про допомогу? Розібратися допомагає клінічний психолог Олена Тухарелі.
Світ давно зробив крок вперед як за умовами життя, так і за ставленням до побуту. Нашим бабусям було б нелегко пояснити, що ми ні на що не встигаємо, адже вони повинні були все встигати — працювати, вести господарство, годувати сім’ю. Але в сучасному світі час, гнучкість і різноманітні навички цінуються більше, ніж уміння митися «в ямі». Адже прання і миття посуду сьогодні можна «делегувати» побутовій техніці (і тоді хтось має завантажувати брудну білизну в барабан і витирати посуд після миття), а ось важливіші для життя справи – ні.
Щоб не стати жертвою «завалів», варто навчитися розділяти завдання за пріоритетністю виконання (якщо мова йде про професійні обов’язки) і за істинністю бажання в даний момент (якщо, наприклад, ми думаємо про те, як провести день).
Для розподілу завдань зручно використовувати методику планування — матрицю Ейзенхауера. Це досить легко створити. Пишемо список завдань і біля кожного відзначаємо: важливо чи ні? Терміново чи ні? І намалюйте таку таблицю:
Квадрант А — важливі та термінові справи
Ось завдання, невиконання яких ставить під загрозу ваші цілі, а також проблеми, пов’язані зі здоров’ям. Наприклад, термінові листи, проекти, які вимагають термінової доставки, різкого болю або погіршення стану.
При ідеальному плануванні цей квадрант залишається порожнім, тому що ви не накопичуєте завдань, які доведеться вирішувати в поспіху. Не страшно, якщо тут з'являться якісь моменти, важливо, щоб їх було небагато. В іншому випадку вам доведеться переглядати список термінів і справ.
Квадрант B — важливий, але не терміновий
Часто це наша основна діяльність: важливі справи, які не мають дедлайнів, а значить, ми можемо над ними працювати в спокійному режимі. Це цілі, які вимагають планування і спрямовані на стратегічний розвиток. Або речі, пов'язані з саморозвитком і підтримкою соціальних зв'язків, наприклад: послухати лекцію або сходити в спортзал, зустрітися з друзями, подзвонити родичам.
Потрібно бути обережним, тому що якщо зволікати з виконанням завдань з цього квадранта, то вони можуть «перелізти» в квадрант А.
Квадрант C — терміново, але не важливо
Мова йде про відволікання: виконання завдань цього квадранта не сприяє досягненню мети, а, навпаки, заважає зосередитися на дійсно важливому, знижує ефективність і виснажує. Найчастіше це рутинні справи, які, тим не менше, нещадно «з'їдають» наш дорогоцінний час.
Делегування допоможе нам впоратися з ними: наприклад, поки ви закінчуєте доповідь вдома, ви можете попросити партнера вигуляти собаку або оплатити рахунки. Головне, не плутайте їх із завданнями, які повинні бути в квадранті А: переконайтеся, що завдання справді не важливі.
Квадрант D — нетермінові та неважливі справи
Це надзвичайно цікавий квадрант: тут збираються речі, які не є корисними, але які ми страшенно любимо. Це може бути, наприклад, вивчення різних сайтів і читання повідомлень в месенджерах — те, що ми зазвичай називаємо «інколи потрібно відпочити». Часто ці дії віднімають час від виконання інших завдань.
Це не означає, що ви повинні повністю відмовитися від розваг, але потрібно підтримувати баланс справ у кожному секторі. Якщо через пару днів у вас важлива презентація, то ви витрачаєте час на справи з квадранта D, потім ризикуєте зіткнутися з ажіотажем в квадранті A.
Приклад матриці показує, що кожному з нас важливо вміти доручати і вміти просити про допомогу. Це не завжди робить нас слабкими в очах інших. Швидше, такий підхід говорить про те, що ми здатні адекватно оцінювати свої можливості та розподіляти час і ресурси.
А як щодо прокрастинації?
Іноді буває так: справа до горла, а братися ні за що не хочеться, тому нічого не робиш. Гортання стрічок соціальних мереж або дотримання серіалу. Все це дуже схоже на прокрастинацію — схильність постійно відкладати навіть важливі й термінові справи.
Прокрастинація не є синонімом ліні, не кажучи вже про відпочинок. Коли людина лінива, вона не відчуває негативних емоцій і не стикається з неприємними наслідками. Під час відпочинку поповнює запаси енергії та заряджає позитивними емоціями. А в стані прокрастинації ми витрачаємо сили на безглузді справи і відкладаємо важливі справи на останній момент. У результаті ми не робимо все або робимо те, що нам потрібно, але робимо це погано, і це знижує нашу самооцінку, призводить до почуття провини, стресу та втрати продуктивності.
До прокрастинації більш схильні тривожні люди та перфекціоністи, які віддадуть перевагу взагалі взятися за справу або постійно відкладатимуть її, якщо не зможуть виконати свій план достатньо ідеально для своєї картини світу. У подібних ситуаціях може допомогти добре спланувати речі, знайти довірену особу, яка проконтролює їх, і працювати з другорядними перевагами. Тобто варто задати собі питання: що дає мені затягування справ? Що я маю від цього?
Якщо ви відчуваєте труднощі з плануванням і виконанням завдань і підозрюєте, що в цьому також виною прокрастинація, спробуйте попрацювати з фахівцем над самооцінкою і впевненістю в собі, над страхом бути неідеальним і зробити помилку. Після цього вам буде набагато легше будувати своє життя.