Лайки призводять до депресії?

Побачивши чиюсь позначку «Мені подобається» перед нашим входом, ми радіємо: нас оцінили! Але, схоже, навіть такий знак уваги може стати причиною стресу для підлітків, а в перспективі призвести до депресії.

фото
Getty Images

Сьогодні активне соціальне життя майже немислиме без соціальних мереж. Наші діти занурені у віртуальне життя. Їх хвилює все, що відбувається з друзями, а самі майже щохвилини готові поділитися з оточуючими власними новинами, думками та переживаннями. Ось чому психологів так цікавить питання: яка ціна «гіперзв’язаного» життя? Виявилося, що навіть лайки в соцмережах можуть вплинути на самопочуття підлітків. І з несподіваним ефектом: чим більше лайків, тим більше стресу. Про це свідчать дослідження психотерапевта Соні Люпьен (Sonia Lupien), професора психіатрії медичного факультету Монреальського університету (Канада). Вона хотіла з'ясувати, які фактори сприяють виникненню депресії у підлітків. Серед цих факторів її команда виділила «ефект Facebook». Психологи спостерігали за 88 підлітками від 12 до 17 років, які ніколи не страждали від депресії. Виявилося, що коли підліток побачив, що хтось лайкнув його пост у соцмережі, у нього підскочив рівень кортизолу, гормону стресу. І навпаки, коли йому самому хтось подобався, рівень гормону знижувався.

Потім молодих людей попросили розповісти про те, як часто вони користуються соцмережею, скільки у них «друзів», як вони ведуть свою сторінку, як спілкуються з іншими. Дослідники також регулярно тестували учасників на кортизол протягом трьох тижнів. Раніше дослідники вже виявили, що високий рівень стресу пов'язаний з високим ризиком депресії. «Стресовані підлітки не впадають у депресію відразу; вони відбуваються поступово», — каже Соня Люп’єн. Ті, хто мав понад 300 друзів у Facebook, мали в середньому вищий рівень стресу, ніж інші. Ви можете собі уявити, яким високим буде рівень стресу для тих, хто має список друзів із 1000 або більше людей.

Водночас дехто вважає, що серйозних хвилювань немає. «Високий рівень кортизолу не обов’язково шкідливий для підлітків», — каже сімейний терапевт Дебора Гілбоа. «Вся справа в індивідуальних відмінностях. Хтось більш чутливий до цього, для нього ризик депресії буде цілком реальним. А когось стрес, навпаки, мотивує. Крім того, за словами терапевта, сучасне покоління швидко адаптується до спілкування за допомогою соціальних мереж. «Рано чи пізно ми розробимо способи комфортного існування у віртуальному середовищі», — впевнена вона.

Крім того, автори дослідження відзначили позитивну тенденцію. Спостереження за підлітками показали, що стрес зменшувався, коли вони ставилися до інших за участю: лайкали їхні пости чи фотографії, робили репости чи публікували слова підтримки на своїй сторінці. «Як і в нашому житті поза Інтернетом, емпатія та емпатія допомагають нам відчувати зв’язок з іншими», — пояснює Дебора Гілбоа. — Важливо, щоб соціальні мережі були зручним каналом спілкування для дітей, а не ставали джерелом постійних хвилювань. Коли дитина занадто близько до серця приймає те, що відбувається в його кормі, це тривожний дзвінок для батьків.


1 Психоневроендокринологія, 2016, вип. 63.

залишити коментар