Коли я вперше з'явився в будинку, він здався мені таким великим, просторим, і я відразу почав його розглядати. Де я тільки не був! І на диван лізла, і під стіл бігала, і за штори заглядала, і під комод навіть лізла! Але одному там було нудно. Тоді я почав шукати, куди б ще піднятися. Тапочок мені не дуже сподобався: і тісно, і на книжковій полиці було незручно і важко.
І ось одного разу господиня акуратно взяла мене і віднесла в дуже цікаве місце – спеціально для кошенят. Як мені там сподобалося! Я лазив по різних стовпах, гострив об них кігті, піднімався на самий верх, а потім стрибав на м'яку полицю. А потім я побачив будинок і зазирнув всередину. Там було так тепло, м'яко і затишно, що я навіть передумала виходити і заснула. Ось так я знайшов своє улюблене місце. Людей дуже багато і не можуть сюди зайти. А я найменше за всіх, тому й оселився тут. Краса!
Моя господиня весь час доглядає за мною, все показує і навіть розповідає. Я її прекрасно розумію! Так само вона показала мені мій особистий туалет. Особливо мені там сподобалися маленькі білі кульки.
Я знаю, що моя господиня любить, коли вдома чисто і затишно. АЛЕ