Парадоксально, але схильні до тривоги люди іноді вперто відмовляються від розслаблення. Причина такої дивної поведінки, швидше за все, полягає в тому, що вони намагаються уникнути сильного хвилювання, якщо трапиться щось погане.
Всі ми знаємо, що відпочивати добре і приємно, як для душі, так і для тіла. Що тут може бути не так? Тим більш дивною є поведінка людей, які чинять опір розслабленню і підтримують свій звичний рівень тривоги. У недавньому експерименті дослідники з Університету штату Пенсільванія виявили, що учасники, які були більш схильні до негативних емоцій (наприклад, ті, хто швидко лякався), частіше відчували тривогу під час виконання вправ на розслаблення. Те, що мало їх заспокоїти, насправді тривожило.
«Ці люди можуть продовжувати хвилюватися, щоб уникнути значного сплеску тривоги», — пояснює Ньюман. «Але насправді все одно варто дозволити собі цей досвід. Чим частіше ви це робите, тим більше розумієте, що хвилюватися нема про що. Тренування усвідомленості та інші практики можуть допомогти людям зняти напругу та залишатися в теперішньому моменті».
Аспірант і учасник проекту Ханджу Кім каже, що дослідження також проливає світло на те, чому релаксаційні процедури, спочатку призначені для покращення самопочуття, можуть викликати у деяких ще більше тривоги. «Це відбувається з тими, хто страждає від тривожних розладів і просто потребує розслаблення більше за інших. Ми сподіваємося, що результати нашого дослідження можуть допомогти таким людям».
Дослідники знали про тривогу, спричинену релаксацією, з 1980-х років, каже Ньюман, але причина цього явища залишалася невідомою. Працюючи над теорією уникнення контрасту в 2011 році, вчений вважав, що ці два поняття можуть бути пов’язані. В основі її теорії лежить ідея про те, що люди можуть хвилюватися навмисно: так вони намагаються уникнути розчарування, яке їм доведеться пережити, якщо трапиться щось погане.
Це не дуже допомагає, це лише робить людину ще більш нещасною. Але оскільки більшість речей, про які ми хвилюємося, не стаються, мислення стає фіксованим: «Я хвилювався, але цього не сталося, тому мені потрібно продовжувати хвилюватися».
Люди з генералізованим тривожним розладом чутливі до раптових спалахів емоцій.
Для участі в недавньому дослідженні дослідники запросили 96 студентів: 32 з генералізованим тривожним розладом, 34 з великим депресивним розладом і 30 людей без розладів. Спочатку дослідники попросили учасників зробити вправи на розслаблення, а потім показали відео, які могли викликати страх або смуток.
Потім піддослідні відповідали на низку запитань, щоб виміряти свою чутливість до змін у власному емоційному стані. Наприклад, для одних людей перегляд відео відразу після релаксації викликав дискомфорт, а інші відчували, що сеанс допоміг їм впоратися з негативними емоціями.
На другому етапі організатори експерименту знову провели учасникам ряд вправ на розслаблення, а потім знову попросили їх заповнити анкету для вимірювання тривожності.
Проаналізувавши дані, дослідники виявили, що люди з генералізованим тривожним розладом частіше чутливі до раптових емоційних спалахів, таких як перехід від розслабленості до переляку або стресу. Крім того, ця чутливість також була пов’язана з почуттям тривоги, яке суб’єкти відчували під час сеансів релаксації. Показники були подібними у людей з великим депресивним розладом, хоча в їхньому випадку ефект був не таким вираженим.
Ханджу Кім сподівається, що результати дослідження допоможуть фахівцям працювати з людьми, які страждають на тривожні розлади, щоб знизити рівень тривожності. Зрештою, дослідження вчених спрямовані на краще розуміння роботи психіки, пошук більш ефективних способів допомоги людям і покращення якості їхнього життя.