Горіти

Загальна характеристика захворювання

 

Опіком називають пошкодження м'яких тканин людини, яке спровоковано впливом високих температур, пари або попаданням хімічних речовин, таких як кислота, луг, солі важких металів.

Ступінь опіку:

  1. 1 пошкоджується верхній шар епітелію, при якому спостерігається лише почервоніння шкіри;
  2. 2 спостерігається більш глибоке ураження шкіри, при якому на пошкодженій ділянці з’являються бульбашки;
  3. 3 відбувається некроз всієї товщі шкіри;
  4. 4 вплив факторів ураження настільки сильний, що відбувається карбонізація тканин організму.

Для визначення тяжкості ушкодження враховують площу і глибину ушкодження. Чим вище ці показники, тим важче ступінь і стан хворого.

Найчастіші випадки опіків:

  • теплової – опік виникає внаслідок ураження шкіри високими температурами, викликаними такими факторами, як: вогонь, рідина, пара (уражаються верхні дихальні шляхи), гарячі предмети;
  • хімічний – це ушкодження від різних видів кислот, лугів, солей важких металів.

Існують особливі форми опіків (крім термічних і хімічних), це:

  • промінь – утворюються при тривалому прямому впливі сонячного (ультрафіолетового) та рентгенівського випромінювання, а також внаслідок дії іонізуючого випромінювання;
  • влада – опіки виникають внаслідок дії електричної дуги на місце входу-виходу струмового заряду.

Варто зазначити, що опіками не вважаються вплив низьких температур на шкіру та тіло людини (мається на увазі обмороження), а також пошкодження ультразвуком або вібрацією.

 

Симптоми опіків і різноманітні клінічні прояви

Симптоми поділяються залежно від ступеня та глибини опікової травми.

На 1 ст там еритема, при якому виникає набряк пошкодженої ділянки і спостерігається почервоніння шкіри в ураженій області.

Якщо у вас опіки 2-3 ступеня з'являтися везикули… Це везикули, що містять кров, лімфу. Вміст може бути геморагічним або серозним. При більш важкому перебігу захворювання ці везикули можуть зливатися і утворювати булли. Булою прийнято вважати об'ємний сечовий міхур від 2 см в діаметрі, поява якого спостерігається переважно при ІІІ ступені опікової травми. Якщо видалити пухирі і бульбашки або здерти верхній шар шкіри, почнеться ерозія. Вона часто кровоточить і легко пошкоджується.

При наявності глибоких опіків і наявності відмерлих тканин виникають виразки, за зовнішнім виглядом схожі на ерозії (виразки можуть вражати всю глибину тканин аж до кістки). Коли уражені ділянки шкіри та тканин відмирають і висихають, з’являється чорний струп. Цей процес називається сухим некрозом. Крім того, якщо відмерлих тканин багато, бактерії починають розмножуватися. Це пов’язано з нестачею рідини в некротизованих тканинах. Ділянка, уражена бактеріями, починає набрякати, набуває неприємного запаху, жовто-зеленого кольору. Це вологий некроз (при розкритті вогнища починає виділятися зелена рідина). Вологий некроз загоюється важче, у багатьох випадках він поширюється на здорові тканини.

Ускладнення

Опіком вважається не тільки пошкодження шкіри і м'яких тканин, а й реакція організму на саме пошкодження.

Ускладнення ділять на 3 групи:

  • опікова хвороба – розвивається по черзі в 4 стадії: опіковий шок (триває до 48 годин, а у важких випадках до трьох діб), гостра опікова токсемія (починається внаслідок потрапляння продуктів розпаду тканин у кров), опікова септикотоксемія (проміжок часу). охоплення гнійного процесу в рані до її загоєння або лікування хірургом), процес відновлення (починається з моменту епітелізації або грануляції рани (все залежить від глибини пошкодження)
  • ендогенна інтоксикація – накопичення продуктів, що утворюються внаслідок процесу катаболізму (виникає внаслідок недостатньої роботи нирок з печінкою внаслідок надмірного навантаження на них, пов’язаного з переробкою та виведенням продуктів розпаду пошкодженої шкіри та тканин);
  • опікова інфекція і сепсис – опік стимулює організм до боротьби з ушкодженнями, що підвищує захисні сили організму, але внаслідок бактеріальної агресії та накопичених в організмі продуктів розпаду викликає вторинний тип імунодефіциту.

Корисні продукти при опіках

У перші дні після опіку хворому з важким перебігом необхідно давати щадну для організму їжу (тобто остерігатися механічних пошкоджень): масло, молоко, бульйони, свіжі соки. У наступні дні необхідно збільшити калорійність їжі за рахунок збільшення споживання вуглеводів (можна їсти сир, сметану, сир, протерті овочі та фрукти, каші, котлети). Це пов'язано з втратою організмом солей, порушенням водного, білкового і вуглеводного балансу через продукти розпаду бактерій і білкових тіл пошкоджених тканин.

В першу чергу краще давати продукти, приготовані варено-паровим способом, і дотримуватися дієти столу № 11. Поступово можна переходити до звичних і звичних способів термічної обробки. Додайте в раціон вітаміни груп B, C, DA. Вони допоможуть підвищити імунітет, допоможуть боротися з бактеріями і швидко відновлять вогнища ураження.

При сильних опіках і неможливості самостійно приймати їжу призначають зондування.

Народна медицина при опіках

Народна медицина передбачає лікування легких опіків лляною олією, змішаною з бджолиним воском, листям капусти, сирими яйцями, кашкою з цибулі, мильною піною з простого господарського мила, ванночками з сольового розчину.

Небезпечні та шкідливі продукти при опіках

Важка, жорстка, суха їжа, яка може завдати механічних пошкоджень.

Увага!

Адміністрація не несе відповідальності за будь-які спроби використання наданої інформації, а також не гарантує, що це не зашкодить Вам особисто. Матеріали не можуть бути використані для призначення лікування та постановки діагнозу. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем-спеціалістом!

Харчування при інших захворюваннях:

залишити коментар