Малюк давно мріяв завести домашнього улюбленця, але ви сумніваєтеся, що дитина дійсно буде піклуватися про нього? Пропонуємо вам провести спеціальний тест – і таємне одразу стане явним.
Він скиглить і скиглить, сумно доглядає за кожною кудлатою тваринкою на повідку… Будь-якій дитині рано чи пізно хочеться завести домашнього улюбленця. Найчастіше об'єктом мрій стає собака, яка може стати не тільки партнером по грі, але і справжнім вірним товаришем. До такого прохання потрібно поставитися серйозно. Можливо, це не пусті слова, а справжня потреба, за якою ховається самотність, відсутність батьківської любові або бажання бути комусь потрібним. Дійсно, навіть у найбільш зовні благополучних сім'ях дитина може бути самотньою. Але як відрізнити примху від справжньої потреби? Про це розповіла Woman's Day незалежний дитячий психолог і телеведуча Наталія Барложецька.
Звичний каприз проходить досить швидко. Батькам достатньо перерахувати обов'язки, які необхідно буде взяти на себе по догляду за твариною. Вигулювати, дресирувати і годувати собаку - приємні клопоти, але не кожна дитина готова прибирати за цуценям купи і калюжі, пилососити від вовни диван і собаче місце, мити миски.
Якщо малюк впертий у своєму бажанні і готовий на будь-які жертви заради собаки, запропонуйте йому невелике випробування.
Є така анкета: «Я можу і роблю». Спочатку поясніть дитині, що догляд за домашнім улюбленцем починається з виконання найпростіших речей. Наприклад, бережіть себе та своїх близьких. І запропонуйте йому відповісти «так» або «ні» на запитання:
1. Я вмію сам мити підлогу.
2. Я щодня мию підлогу або допомагаю робити це батькам.
3. Я можу сам пропилососити.
4. Я витираю пил або допомагаю батькам робити це щодня.
5. Я вмію мити посуд.
6. Я щодня мию посуд або допомагаю робити це батькам.
7. Щоранку я встаю сам.
8. Самостійно купаюся і виконую всі необхідні гігієнічні процедури, не нагадуючи батькам.
9. Гуляю на вулиці в будь-яку погоду.
10. Я сам доглядаю за своїм взуттям. Промиваю і витираю сухою ганчіркою.
А зараз оцінюємо результати.
Відповідайте «Так» на 9-10 питань: ви незалежні та вмієте піклуватися про інших. На вас можна покластися і довірити справжню відповідальність.
Відповідайте «Так» на 7-8 питань: ви досить самостійні, але турбота про інших поки що не ваша сильна сторона. Трохи зусиль, і ви досягнете успіху.
Дайте відповідь «Так» на 6 або менше запитань: ваш рівень самостійності ще недостатній. Терпіння і праця допоможуть досягти бажаного.
Крім того, щоб переконатися, що ваша дитина щиро зацікавлена у заведенні собаки, запропонуйте дитині дізнатися більше про те, що означає стати власником чотирилапого друга. Книги, журнали, статті в інтернеті, навчальні відео та спілкування з іншими собаківниками будуть дуже корисні. Є навіть освітній проект, розроблений спеціально для дітей – «1-й» Аф «клас». Це онлайн-курс, на якому дітям розповідають, звідки взялися собаки, знайомлять з різними породами, розповідають про здоров’я домашніх тварин, харчування, утримання, дисципліну та дресирування.
А теорію треба доповнювати практикою. Адже дитина може не до кінця розуміти, наскільки важливо і відповідально бути господарем собаки. Важливо дати дитині спробувати на практиці. Помити підлогу, миски і лапи, почистити пилососом, встати рано вранці, погуляти в будь-яку погоду - справжнє випробування для дитини. Якщо він все це робить або готовий зробити, то це вже не примха, а реальна потреба.