Принаймні так стверджують антропологи. Але як щодо природної агресії? Пояснення антрополога Марини Бутовської.
«Після кожної руйнівної війни людство дає собі обітницю: це більше ніколи не повториться. Проте збройні конфлікти та зіткнення залишаються частиною нашої реальності. Чи означає це, що бажання боротися є нашою біологічною потребою? Наприкінці 1960-х років антрополог Конрад Лоренц прийшов до висновку, що агресивність закладена в нашій природі. На відміну від інших тварин, люди спочатку не мали очевидних (наприклад, кігтів або іклів) способів продемонструвати свою силу. Йому доводилося постійно конфліктувати з суперниками за право лідирувати. Агресія як біологічний механізм, на думку Лоренца, заклала основи всього суспільного ладу.
Але Лоренц, здається, помиляється. Сьогодні очевидно, що є другий механізм, який керує нашою поведінкою – пошук компромісів. Вона відіграє таку ж важливу роль у наших стосунках з іншими людьми, як і агресія. Про це, зокрема, свідчать останні дослідження соціальних практик, проведені антропологами Дугласом Фраєм і Патріком Содербергом*. Так, молоді людиноподібні мавпи часто сваряться з тими, з ким потім легше помиритися. Вони розробили особливі ритуали примирення, які також властиві людям. Коричневі макаки обіймаються на знак дружби, шимпанзе віддають перевагу поцілункам, а бонобо (найближчий до людей вид мавп) вважаються чудовим засобом відновлення стосунків... сексу. У багатьох громадах вищих приматів існує «третейський суд» — спеціальні «помирники», до яких звертаються за допомогою сваряться. Причому, чим краще розвинені механізми відновлення стосунків після конфлікту, тим легше почати сварку знову. Зрештою, цикл сварок і примирень тільки збільшує згуртованість колективу.
Детальніше:
- 4 правила спілкування без агресії
Ці механізми діють і в людському світі. Я багато працював з племенем хадза в Танзанії. З іншими групами мисливців-збирачів вони не сваряться, але можуть дати відсіч агресивним сусідам (скотарям). Самі вони ніколи не нападають першими і не влаштовують рейдів з метою захоплення майна та жінок у інших груп. Конфлікти між групами виникають лише тоді, коли ресурсів бракує і необхідно боротися за виживання.
Агресія і пошук компромісів – два універсальні механізми, що визначають поведінку людей, вони існують у будь-якій культурі. Більш того, вміння вирішувати конфлікти ми демонструємо з раннього дитинства. Діти не вміють довго бути в сварці, а кривдник часто першим йде в світ. Можливо, у запалі конфлікту нам варто подумати, що б ми робили, якби були дітьми».
Пройти тести
- Який ти герой?
* Наука, 2013, вип. 341.
Марина Бутовська, доктор історичних наук, автор книги «Агресія і мирне співіснування» (Науковий світ, 2006).