Демісезон - це час, коли люди відзначають зміну настрою і занепад сил. Цей стан знайомий багатьом і по-науковому називається синдромом сезонного афективного розладу. Дослідження цього синдрому вчені проводили відносно недавно, в 1980-х роках.
Всі знають про «побічні ефекти» зими для деяких людей. Погіршення настрою, схильність до депресії, в окремих випадках навіть ослаблення функції розуму. Однак нове дослідження ставить під сумнів поширене уявлення про психологічний вплив зими на людей. Один з таких експериментів, проведений серед 34 жителів США, був опублікований в журналі Clinical Psychological Science. Він поставив під сумнів саме припущення про те, що симптоми депресії посилюються в зимові місяці. Дослідники під керівництвом професора Стівена Лобелло з Університету Монтгомері попросили учасників заповнити анкету про симптоми депресії протягом попередніх двох тижнів. Важливо відзначити, що учасники заповнювали опитування в різні пори року, що допомогло зробити висновок про сезонні залежності. Всупереч очікуванням, результати показали відсутність зв'язку між депресивними настроями і зимовим періодом або будь-якою іншою порою року.
Неврологи на чолі з Крістель Майер з Університету Бельгії провели дослідження серед 28 юнаків і дівчат у різні пори року, щоб зібрати й обробити інформацію про їхній настрій, емоційний стан і здатність до концентрації. Також було виміряно рівень мелатоніну та запропоновано кілька психологічних проблем. Одним із завдань було перевірити пильність (концентрацію), натиснувши кнопку, щойно на екрані випадково з’явиться секундомір. Ще одним завданням була оцінка оперативної пам'яті. Учасникам пропонувався запис уривків із листів, що відтворювався безперервним потоком. Завдання учасника полягало в тому, щоб визначити, в який момент почнеться повторення запису. Мета експерименту - виявити зв'язок між активністю мозку і сезоном.
Згідно з результатами, концентрація, емоційний стан і рівень мелатоніну в основному не залежали від пори року. Учасники однаково успішно справлялися із завданнями незалежно від того чи іншого сезону. З точки зору основних функцій мозку, нервова активність учасників була найвищою навесні та найнижчою восени. Активність мозку в зимовий період спостерігалася на середньому рівні. Припущення про те, що наші розумові функції справді посилюються взимку, підтверджено дослідженнями кінця 90-х. Дослідники з Університету Тромсе в Норвегії провели експеримент на 62 учасниках, виконуючи низку завдань взимку та влітку. Місце для такого експерименту вибрано досить вдало: температури влітку і взимку мають значний розкид. Тромсе знаходиться більш ніж в 180 милях на північ від Полярного кола, а це означає, що взимку тут практично немає сонячного світла, а влітку, навпаки, немає ночей як таких.
Після серії експериментів дослідники виявили невелику різницю в сезонних значеннях. Але перевагою виявилися ті значення, які мали істотну різницю… зима! Взимку учасники краще показали себе в тестах на швидкість реакції, а також у тесті Струпа, де необхідно якомога швидше назвати колір чорнила, яким написано слово (наприклад, слово «синій»). ” написано червоним чорнилом тощо). Лише один тест показав найкращі результати влітку, і це плавність мовлення.
Підводячи підсумки, можна припустити, що . Багато з нас зі зрозумілих причин важко переносять зиму з її довгими темними вечорами. І довго слухаючи про те, як зима сприяє млявості та смутку, починаємо в це вірити. Однак у нас є підстави вважати, що сама зима, як явище, не тільки не є причиною ослабленої роботи мозку, а й часом, коли мозок працює в посиленому режимі.