астматичний бронхіт

Астматичний бронхіт - це алергічне захворювання, що уражує органи дихання з переважною локалізацією в середніх і великих бронхах. Захворювання має інфекційно-алергічну природу, характеризується підвищеним виділенням слизу, набряком стінок бронхів і їх спазмом.

Пов'язувати астматичний бронхіт з бронхіальною астмою невірно. Основна відмінність бронхіту полягає в тому, що хворий не буде страждати від нападів задухи, як при астмі. Однак не варто применшувати небезпеку цього стану, оскільки провідні пульмонологи вважають астматичний бронхіт захворюванням, що передує астмі.

Згідно зі статистикою, діти дошкільного та молодшого шкільного віку більш схильні до астматичного бронхіту. Особливо це стосується пацієнтів з алергічними захворюваннями в анамнезі. Це може бути риніт, діатез, нейродерміт алергічної природи.

Причини астматичного бронхіту

Причини астматичного бронхіту різноманітні, захворювання можуть спровокувати як інфекційні збудники, так і неінфекційні алергени. До інфекційних факторів можна віднести зараження вірусами, бактеріями та грибками, а до неінфекційних – різні алергени, до яких у конкретної людини є чутливість.

Існує дві великі групи причин астматичного бронхіту:

астматичний бронхіт

  1. Інфекційна етіологія захворювання:

    • Найчастіше причиною розвитку бронхіальної патології в цьому випадку стає золотистий стафілокок. Подібні висновки були зроблені на підставі частоти його інокуляції з виділень, розділених трахеєю і бронхами.

    • Можливий розвиток хвороби на тлі респіраторної вірусної інфекції, внаслідок грипу, кору, кашлюку, пневмонії, після трахеїту, бронхіту або ларингіту.

    • Ще однією причиною розвитку астматичного бронхіту є наявність такого захворювання, як ГЕРХ.

  2. Неінфекційна етіологія захворювання:

    • В якості алергенів, що подразнюють стінки бронхів, частіше зустрічаються домашній пил, вуличний пилок, вдихання шерсті тварин.

    • Можливий розвиток захворювання при вживанні продуктів, що містять консерванти або інші потенційно небезпечні алергени.

    • У дитячому віці на тлі вакцинації може розвинутися бронхіт астматичного характеру, якщо у дитини на неї є алергічна реакція.

    • Є ймовірність прояву хвороби через прийом ліків.

    • Не варто виключати і фактор спадковості, оскільки він часто простежується в анамнезі таких пацієнтів.

    • Ще одним фактором ризику розвитку захворювання є полівалентна сенсибілізація, коли у людини спостерігається підвищена чутливість до кількох алергенів.

Як відзначають лікарі, які спостерігають хворих на астматичний бронхіт, загострення захворювання виникають як у період цвітіння багатьох рослин, а саме навесні і влітку, так і взимку. Частота загострень захворювання безпосередньо залежить від причини, що сприяє розвитку патології, тобто від провідного алергічного компонента.

Симптоми астматичного бронхіту

Хвороба схильна до частих рецидивів, з періодами затишшя і загострення.

Симптомами астматичного бронхіту є:

  • Нападоподібний кашель. Вони мають властивість посилюватися після фізичних навантажень, під час сміху або плачу.

  • Часто перед початком чергового нападу кашлю у пацієнта виникає раптова закладеність носа, яка може супроводжуватися ринітом, болем у горлі, легким нездужанням.

  • При загостренні захворювання можливе підвищення температури тіла до субфебрильних позначок. Хоча часто воно залишається нормальним.

  • Через добу після початку гострого періоду сухий кашель переходить у вологий.

  • Утруднене дихання, експіраторна задишка, шумні хрипи – всі ці симптоми супроводжують гострий напад кашлю. Після закінчення нападу відокремлюється мокрота, після чого стан хворого стабілізується.

  • Симптоми астматичного бронхіту вперто рецидивують.

  • Якщо хвороба спровокована алергічними агентами, то напади кашлю припиняються після припинення дії алергену.

  • Гострий період астматичного бронхіту може тривати від кількох годин до кількох тижнів.

  • Захворювання може супроводжуватися млявістю, дратівливістю і посиленою роботою потових залоз.

  • Нерідко захворювання виникає на тлі інших патологій, таких як: алергічний нейродерміт, поліноз, діатез.

Чим частіше у пацієнта виникають загострення астматичного бронхіту, тим вище ризик розвитку бронхіальної астми в майбутньому.

Діагностика астматичного бронхіту

Виявлення та лікування астматичного бронхіту входить до компетенції алерголога-імунолога та пульмонолога, оскільки це захворювання є одним із симптомів, що вказує на наявність системної алергії.

При прослуховуванні лікар діагностує жорстке дихання, з сухими свистячими або вологими хрипами, як крупними, так і дрібнопухирчастими. Перкуторно над легенями визначають коробковий тон звуку.

Для подальшого уточнення діагнозу знадобиться рентген легенів.

Аналіз крові характеризується підвищенням кількості еозинофілів, імуноглобулінів Е і А, гістаміну. При цьому знижуються титри комплементу.

Крім того, проводиться забір мокротиння або змивів на бактеріальний посів, що дає можливість виявити можливого збудника інфекції. Для визначення алергену проводяться скарифікаційні шкірні проби та його усунення.

Лікування астматичного бронхіту

астматичний бронхіт

Лікування астматичного бронхіту вимагає індивідуального підходу до кожного пацієнта.

Терапія повинна бути комплексною і тривалою:

  • Основою лікування астматичного бронхіту алергенної природи є гіпосенсибілізація виявленим алергеном. Це дозволяє зменшити або повністю усунути симптоми захворювання за рахунок корекції в роботі імунної системи. В процесі лікування людині вводять ін’єкції алергену з поступовим збільшенням доз. Таким чином, імунна система адаптується до його постійної присутності в організмі, і він перестає давати на нього бурхливу реакцію. Дозу доводять до максимально переносимої, а потім протягом не менше 2 років продовжують підтримуючу терапію з періодичним введенням алергену. Специфічна гіпосенсибілізація є ефективним методом лікування для попередження розвитку бронхіальної астми на тлі астматичного бронхіту.

  • Можливе проведення неспецифічної десенсибілізації. Для цього пацієнтам роблять ін'єкції гістоглобуліну. Цей метод заснований на чутливості до алергену як такому, а не до конкретного його виду.

  • Захворювання вимагає прийому антигістамінних препаратів.

  • Якщо виявлено бронхіальну інфекцію, то показані антибіотики в залежності від чутливості виявленої мікобактерії.

  • Показаний прийом відхаркувальних засобів.

  • При відсутності ефекту від комплексної терапії хворому призначають короткочасний курс глюкокортикоїдів.

Допоміжними методами лікування є застосування небулайзерної терапії хлоридом натрію та лужних інгаляцій, фізіотерапія (УФО, лікарський електрофорез, перкусійний масаж), можливе проведення ЛФК, лікувальне плавання.

Прогноз при виявленому і адекватно пролікованому астматичному бронхіті найчастіше сприятливий. Однак до 30% хворих ризикують трансформувати хворобу в бронхіальну астму.

Профілактика астматичного бронхіту

Профілактичні заходи включають:

  • Усунення алергену з максимальною адаптацією навколишнього середовища і дієти до хворого (позбавлення кімнати від килимів, щотижнева зміна постільної білизни, виключення рослин і домашніх тварин, відмова від алергенних продуктів);

  • Проходження гіпосенсибілізації (специфічної і неспецифічної);

  • Ліквідація вогнищ хронічної інфекції;

  • загартовування;

  • Аеропроцедури, плавання;

  • Диспансерне спостереження у алерголога та пульмонолога при астматичному бронхіті.

залишити коментар