Кілька років тому телеведучий Андрій Максимов опублікував свої перші книги з психофілософії, над якими розробляв близько десяти років. Це система поглядів і практик, яка покликана допомогти людині в складній психологічній ситуації. Про те, на чому базується такий підхід і чому так важливо жити за своїми бажаннями, ми поговорили з автором.
Психології: Що взагалі таке психофілософія? На чому це засновано?
Андрій Максимов: Психофілософія - це система поглядів, принципів і практик, яка покликана допомогти людині будувати гармонійні стосунки зі світом і з собою. На відміну від більшості психологічних систем, вона адресована не фахівцям, а всім людям. Тобто, коли до будь-кого з нас приходить друг, дитина, колега зі своїми психологічними проблемами, психофілософія може допомогти.
Називається так тому, що кожен із нас має не лише психіку, але й філософію — тобто те, як ми сприймаємо різні сенси. У кожного своя філософія: для одного головне – сім’я, для іншого – кар’єра, для третього – кохання, для четвертого – гроші. Щоб допомогти людині у важкому стані, — я запозичив цей термін у видатного радянського психолога Леоніда Гримака, — потрібно зрозуміти її психіку і філософію.
Що спонукало вас до розробки цієї концепції?
А. М.: Я почав його створювати, коли зрозумів, що 100% людей є психологічними консультантами один для одного. До кожного з нас приходять рідні та друзі і просять поради, коли виникають проблеми у стосунках із партнерами, дітьми, батьками чи друзями, з самим собою, зрештою. Як правило, у цих розмовах ми спираємося на власний досвід, що не відповідає дійсності.
Реальність – це те, що впливає на нас, і ми можемо створювати цю реальність, вибирати, що на нас впливає, а що ні
Універсального досвіду бути не може, тому що Господь (або Природа — хто ближче) — майстер, кожна людина індивідуальна. Крім того, наш досвід часто негативний. Наприклад, розведені жінки дуже люблять давати поради, як зберегти сім'ю. Тому я подумав, що нам потрібна якась система, яка — вибачте за тавтологію — допомагатиме людям допомагати людям.
А для того, щоб знайти вирішення проблеми, потрібно…
А. М.: … прислухатися до своїх бажань, які — і це дуже важливо — не слід плутати з примхами. Коли людина приходить до мене з тією чи іншою проблемою, це завжди означає, що вона або не знає своїх бажань, або не хоче — не може, а саме, не хоче — ними жити. Психофілософ - це співрозмовник, який допомагає людині усвідомити свої бажання і зрозуміти, чому він створив таку реальність, в якій він нещасливий. Реальність – це те, що впливає на нас, і ми можемо створювати цю реальність, вибирати, що на нас впливає, а що ні.
Можете навести конкретний приклад з практики?
А. М.: До мене на консультацію прийшла молода жінка, яка працювала в компанії свого батька і жила дуже добре. Її не цікавив бізнес, вона хотіла бути артисткою. Під час нашої розмови з'ясувалося, що вона прекрасно усвідомлює, що якщо не здійснить свою мрію, то її життя буде прожите даремно. Їй просто потрібна була підтримка.
Першим кроком до нового, менш благополучного життя став продаж дорогого автомобіля і покупка більш бюджетної моделі. Тоді ми разом склали промову, адресовану батькові.
Величезна кількість проблем між батьками і дітьми виникає через те, що батьки не бачать в своїй дитині особистості.
Вона дуже переживала, боялася різко негативної реакції, але виявилося, що батько сам бачив, що вона страждає, займається нелюбимою справою, і підтримав її в бажанні стати артисткою. Згодом вона стала досить затребуваним дизайнером. Так, у фінансовому плані вона трохи втратила, але зараз живе так, як хоче, як їй «правильно».
У цьому прикладі мова йде про дорослу дитину та її батька. А як щодо конфліктів з маленькими дітьми? Тут може допомогти психофілософія?
А. М.: У психофілософії є розділ «психофілософська педагогіка», про який я опублікував багато книг. Головний принцип: дитина – особистість. Величезна кількість проблем і непорозумінь між батьками і дітьми виникає через те, що батьки не бачать в своїй дитині особистості, не ставляться до неї як до особистості.
Ми часто говоримо про те, що потрібно любити дитину. Що це означає? Любити - значить вміти поставити себе на його місце. І коли за двійки лаєш, і коли в кут ставиш...
Питання, яке ми часто задаємо психологам і психотерапевтам: чи потрібно любити людей, щоб займатися?
А. М.: На мою думку, найголовніше – проявляти щирий інтерес до людей, інакше не варто намагатися їм допомогти. Ви не можете любити всіх, але ви можете співчувати кожному. Немає жодної людини, від бомжа до англійської королеви, якій не було б про що плакати вночі, а значить, всі люди потребують співчуття...
Психофілософія — конкурент психотерапії?
А. М.: Ні в якому разі. Перш за все тому, що психотерапією повинні займатися професіонали, а психофілософія — повторюю — адресована всім людям.
Віктор Франкл поділив усі неврози на два види: клінічні та екзистенціальні. Психофілософ може допомогти людині з екзистенціальним неврозом, тобто з тими випадками, коли мова йде про пошук сенсу життя. Людині з клінічним неврозом необхідна консультація фахівця — психолога або психотерапевта.
Чи завжди можна створити більш гармонійну реальність, незалежну від зовнішніх обставин?
А. М.: Звичайно, за відсутності форс-мажорних обставин, таких як голод, війна, репресії, це легше зробити. Але навіть у критичній ситуації можна створити іншу, більш позитивну реальність. Відомий приклад – Віктор Франкл, який, по суті, перетворив своє ув’язнення в концтаборі на психологічну лабораторію.