Громелуронефрит

Загальна характеристика захворювання

Термін «троммелуронефрит» дослівно перекладається як клубочковий нефрит…Це двостороннє захворювання нирок, при якому уражаються судини клубочків, а запалення поширюється на інші відділи нефрону.^[3]… Запалені клубочки поступово відмирають і заміщуються сполучною тканиною. Патологія може протікати в гострій або набутій формі з ремісіями і повторними загостреннями. Захворювання часто є хронічним і може призвести до ниркової недостатності.

Хворіти троммелуронефритом можуть люди будь-якої вікової категорії, але, як правило, це захворювання характерно для пацієнтів дитячого, молодшого та середнього віку, до 40 років.

Види троммелуронефриту

Залежно від перебігу захворювання і клінічних проявів троммелуронефрит поділяють на:

• нефротичний – досить поширена форма. Характеризується гіпертензією, зменшенням кількості добової сечі та набряками. Загальний аналіз сечі показує підвищений вміст білка;
• гіпертонічний зустрічається в 20% випадків. Цей вид троммелуронефриту також характеризується підвищенням тиску, однак при цьому у хворих спостерігаються нічні позиви до сечовипускання, а також збільшується добова кількість сечі;
• гематуричний троммелуронефрит зустрічається досить рідко, не більше ніж у 5% від загальної кількості хворих. Загальний аналіз сечі показує підвищену кількість еритроцитів, а сеча стає червоною або рожевою;
• латентний вид становить близько 45% від загальної кількості хворих.

Причини троммелуронефриту

Основну роль у виникненні цієї патології відіграє стрептокок. Тому найчастіше троммелуронефрит розвивається як ускладнення після таких захворювань, як:

1. 1 пневмонія;
2. 2 дифтерія;
3. 3 ангіна;
4. 4 малярія;
5. 5 скарлатина;
6. 6 бруцельоз;
7. 7 синусит;
8. 8 середній отит;
9. 9 загострення герпесу.

Розвиток троммелуронефриту може викликати тривале неконтрольоване перебування на сонці, стреси, отруєння токсичними речовинами, сильне переохолодження, алкогольне сп'яніння і значні травми.

Симптоми троммелуронефриту

Перші ознаки захворювання з'являються через 15-20 днів після стрептококової інфекції. Пацієнти скаржаться на ранкову набряклість обличчя та щиколоток, різке підвищення тиску, задишку навіть після незначних фізичних навантажень, зниження працездатності, лихоманку, головні болі, дискомфорт у поперековій ділянці та зменшення кількості виділеної сечі.

Загальний аналіз сечі показує підвищений вміст еритроцитів і білка. Деякі хворі скаржаться на відчуття постійної спраги, запах аміаку у видихуваному повітрі, зміна кольору сечі, вона набуває кольору м'ясних помиїв.

Ускладнення троммелуронефриту

У рідкісних випадках троммелуронефрит може бути летальним. У 30% випадків ця ниркова патологія переходить в хронічну форму.

При несвоєчасному або неправильному лікуванні гомелуронефрит може мати такі наслідки:

• нефротичний криз;
• набряк легенів;
• еклампсія, що представляє собою судомний синдром, гіпертонія з вираженим головним болем, можливі непритомність;
• гостра ниркова недостатність, при якій спостерігаються порушення функції нирок. При цьому спостерігається зменшена кількість сечі, накопичується рідина в організмі, а токсини не виводяться з сечею вчасно.

Профілактика громелуронефриту

Профілактичні заходи повинні зводитися до своєчасної діагностики і правильного лікування інфекційних захворювань, ліквідації вогнищ поширення стрептококової інфекції, особливо в мигдалинах. Не допускати раптового переохолодження або перегріву організму.

Пацієнтам, які страждають на алергічні захворювання, щеплення заборонені.

Радикальне лікування троммелуронефриту неможливо, так як ця патологія є аутоімунним процесом.

Хворим показана нефропротекція – комплекс заходів, спрямованих на зміну способу життя з метою збереження функції нирок, а саме:

1. 1 відмовитися від куріння;
2. 2 мінімальне споживання солі;
3. 3 зменшення споживання білкової їжі;
4. 4 зниження зайвої ваги;
5. 5 відмова від нестероїдних лікарських засобів;
6. 6 уникати надмірних фізичних навантажень;
7. 7 при загостренні захворювання дотримання постільного режиму.

Ефективною профілактикою може бути загартовування, поступове привчання організму до холоду.

Лікування троммелуронефриту в офіційній медицині

Починати лікування необхідно з дієти, зменшити споживання солоної їжі і білків. Ліки включають діуретики, антикоагулянти, цитостатики, протизапальні та кортикостероїди. Тривалість терапії залежить від клінічних проявів захворювання та морфологічних особливостей нефропатії.

Незалежно від ступеня активності захворювання хворим троммелуронефритом показано санаторно-курортне лікування.

При правильному і своєчасному лікуванні захворювання прогноз може бути сприятливим, є дані про повну ремісію.

Увага!

Адміністрація не несе відповідальності за будь-які спроби використання наданої інформації, а також не гарантує, що це не зашкодить Вам особисто. Матеріали не можуть бути використані для призначення лікування та постановки діагнозу. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем-спеціалістом!